Водні джерела

Водне господарство (річки, ставки і озера) є складовою економіки не лише окремого регіону, але й держави. Воно тісно пов’язано з усіма галузями і безпосередньо впливає на задоволення необхідних соціальних і побутових умов життя населення.

Французький письменник і філософ А.Сент-Екзюпері у свій час писав: «Вода, ти не просто потрібна для життя, ти і є саме життя». А щодо необхідності контролю за якістю води, недопущення її забруднення застерігав французький мікробіолог Луї Пастер. На його думку понад 80 відсотків усіх хвороб людина заносить в організм з питною водою. Отже, яка якість поверхневих і підземних вод, таке й здоров’я нації і держави. У народі кажуть: «Будь багатий як земля, а здоровий, як вода». «Доброго путі й свіжої води» - бажали люди на прощання один одному. Джерельна вода завжди була поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб і вогонь.

Усім нам слід пам’ятати, що водні ресурси - це невичерпний природний матеріал життя, який треба берегти і відновлювати. Ось чому відновленню, збереженню, недопущенню забруднення і раціональному використанню водних ресурсів в обласному управлінні водних ресурсів і підвідомчих управліннях приділяється особлива увага.

Головною ланкою у водному господарстві Житомирщини є ресурси поверхневих та підземних вод. Для постійного забезпечення водою населення та галузей економіки, за умови її раціонального використання, в області побудовано 54 водосховища та 1822 ставки із запасом 343 млн.м3 води. Забезпеченість водними ресурсами одного жителя області щорічно коливається від 0,9 тис.м3 до 1,7 тис.м3. Це явно недостатньо, адже за міжнародною класифікацією до середньо забезпечених регіонів належать такі, де на одного жителя припадає 6,19 тис.м3 води на рік. За цих умов першочерговими завданнями усіх суб’єктів господарювання є економія води, відтворення та утримання в належному стані водних ресурсів, запровадження для цього ефективного механізму державного регулювання водокористування та водовідведення.

Але водогосподарські організації області турбуються не лише за покриття потреби усіх споживачів у воді взагалі, а  передусім, забезпечення доброякісною питною водою. Зважаючи на це, в господарській діяльності головна увага звертається на безаварійне функціонування гідротехнічних споруд, дотримання встановлених режимів водосховищ і водогосподарських систем для того, щоб не допускати забруднення водних ресурсів, домогтися їх відтворення, збереження і раціонального використання.

Перш за все, це досягається за рахунок відтворення водних джерел, адже витік кожної річки, річечки чи струмка починається саме з природного джерела – зародка водної артерії. Із цих джерел поповнюються високоякісною водою річки та ставки Житомирщини. Тому із давніх-давен людина завжди турбувалася про чистоту водних джерел, шанобливо ставилася до річок, озер, криниць, природних джерел, очищала їх від мулу та упорядковувала. Берегла і леліяла їх, бо добре знала, що вода є основа життя на землі.

Розуміючи важливість проведення таких заходів, водогосподарські організації області широко пропагують через засоби масової інформації та закликають громадськість активно включатися в роботу з відновлення водних джерел, а також проводять її власними силами.

Так, лише за останні п’ять років підвідомчими організаціями облводресурсів відновлено майже двісті природних джерел і витоків річок, де побудовано і облаштовано кринички.

Справжнім святом стає освячення відновлених джерел, в якому беруть участь жителі населених пунктів, студентська та учнівська молодь, громадськість. Такі заходи широко висвітлюються в пресі, на радіо та телебаченні. Щороку робота з відновлення водних джерел доповняє акції «День довкілля», «До чистих джерел», «Зелений паросток майбутнього» та інші.

Не можна недооцінювати духовного значення криниць, бо вони є джерелом об’єднання людських душ, оберігом зв’язку між поколіннями, невмирущим джерелом нашої пам’яті роду людського. Адже копалися криниці, відновлювалися джерела, врешті, будувалися дамби і гідроспоруди нашими дідами і батьками, а підтримуємо їх, п’ємо з них воду ми, їхні діти, онуки та правнуки.

Відновлення водних джерел не самоціль. Це складова виконання  Загальнодержавної Програми «Питна вода України» та обласної  Програми «Питна вода Житомирської області на 2006-2020 роки». Виконанню цих програм особливої уваги надають Президент України, Голова Державного агентства водних ресурсів України, голова обласної державної адміністрації, колективи водогосподарських організацій області, керівники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

2017 рік

Водогосподарськими організаціями області виконаний річний план-графік відновлення природних джерел та витоків річок – 50, у тому числі 47 джерел та 3 витоки річок;

На території Новоборівської об'єднаної територіальної громади відновлено природне джерело. Були проведені роботи по очищенню джерела та оздоблювальні роботи.

Протягом 2017 року Новоград-Волинським МУВГ спільно з громадою сільських та селищних рад було відновлено 2 джерела зокрема, в с.Піщів та с.Нова Романівка Новоград-Волинського району.

22 травня 2017 року у с.Піщів Новоград-Волинського району, відбулося освячення упорядкованої кринички, яке серед місцевого населення була дуже популярна, тим більше, що старожили розповідають: вода у цій криничці - цілюща. Після проведення ритуалу освячення усі присутні мали змогу скуштувати чистої джерельної водиці.

 

 

с.Піщів, Піщівська с/р, Новоград-Волинський р-н

 

с.Нова Романівка, Новороманівська с/р, Новоград-Волинський р-н

 

Джерело в поймі р.Кропивня с.Голубіївка Коростиш. р-ну

2016 рік

Участь Житомирського МУВГ по відродженню природних водних джерел та виконання водоохоронни заходів на водних об'єктах

Відновлення чудотворного джерела Кип'яче в поймі річки Ірша у Малинському районі, Житомирської області.

Святе цілюще джерело «Кип'яче»

«Кип'яче» - так місцеві мешканці назвали чудодійне джерело, що неподалік селища Чоповичі Малинського району. За переказами вода у джерелі била з такою силою, що нагадувала кипіння - звідси й назва джерела. А у 1911 році у джерелі дивним чином з’явилася Казанська ікона Божої Матері.

Є й інші документальні свідчення, що Пресвята Богородиця з'явилася людям над джерелом, наказуючи їм побудувати каплицю і відправляти в ній службу. Чутки про це явище дійшли до Санкт-Петербургу, звідки приїхала Синодальна комісія, щоб оглянути диво. Після соборної молитви і свідоцтв безлічі людей про отримані благодатні зцілення, було прийнято рішення заснувати тут чоловічий монастир. Саме це і незабаром було зроблено, а на місці явлення Пресвятої Богородиця була поставлена церква в її честь.

Так вже вийшло, що в буйні роки жовтневої революційної смути монастирська громада виникла біля чудотворного джерела та була населена ченцями, які прибули зі Святої гори Афон і місцевими селянами. Проіснувала монастир недовго, всього 17 років. В ніч з 1-го на 2-е вересня (за новим стилем - з 14 на 15 вересня) 1921 року петлюрівська банда отамана Лисиці вбила настоятеля монастиря - ігумена Костянтина, ченця Іраклія (Скуратовського) і послушника Петра Щуку; монастир пограбували і спалили. Подія не устрашила ченців, бо вони твердо вірили в те, що «й волосся з їх голів не впаде без волі Отця Небесного» (Лк. 21,18), і продовжили подвижницьке життя. Загиблі були поховані неподалік, де зараз знаходиться другий, жіночий монастир, на честь ікони Афонської Божої Матері.

У березні 1934 року монастир було закрито, Казанську церкву розібрали, чудотворне джерело закидали камінням, а від монастиря залишилося тільки цвинтар і спогади...

Вже сотню років до джерела приходять люди з ближніх селищ та з далеких країв аби набрати води, щоб пити та вмиватись нею, слава про нього розійшлася далеко за межами Полісся. Вода тут завжди постійної температури – приблизно плюс чотири,і замерзає лише, коли стоять морози нижчі за мінус тридцять.

За ініціативи Житомирського обласного управління водних ресурсів та при допомозі Радомишльського міжрайонного управління водного господарства цілюще джерело відновлено, на витоку чудодійної води облаштовано купальню, при якій є приміщення для переодягання, місце для відпочинку.

Спуск до води зручний і неслизький, сходинки – дерев`яні і вистелені пластиковим проти ковзким покриттям, так що, навіть стареньким і немічним можна спуститися до води і зануритися в благотворні води джерела.

  

  

  

Освячення джерела «Кип’яче»

  

  

Купальня                                                  Роздягальні

  

  

  

Чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері

         Розуміючи важливість збереження та відтворення водних ресурсів, водогосподарськими організаціями області, спільно з органами місцевого самоврядування, за І перше півріччя 2016 року відновлено 21  природне  джерело. 

        Роботи по відновленню природних джерел та витоків річок продовжуються.

На головну сторінку