Гідрометричні спостереження на меліорованих землях Житомирської області

Гідрометричні спостереження на меліорованих землях Житомирської області включають спостереження за рівнями ґрунтових вод та проведення замірів рівнів і витрат води на водомірних постах.

Спостереження за рівнями ґрунтових вод на осушувальній мережі.

Для вивчення впливу осушувальних каналів на прилеглу територію влаштовують гідромеліоративні створи. Кожен гідромеліоративний створ має паспорт, в якому  вказують місцезнаходження створу, порядковий номер, дата його організації, довжина, прив’язка до реперів та їх відмітки. До паспорту прикладається план-схема розташування створу та продольний профіль з нанесенням свердловин, каналів та реперів.

Спостереження за рівнями ґрунтових вод у вегетаційний період (з березня по вересень) проводять 6 раз в місяць, кожного 5,10,15,20,25 та 30 числа, а в зимовий період 3 рази в місяць, кожного 10,20,30 числа.

Результати замірів заносять в таблицю та будують графіки коливання рівнів ґрунтових вод. По кожному створу будують криві депресії, які відповідають самому високому рівню ґрунтових вод (у весняний період), середньому та найнижчому.

Після накопичення матеріалів спостережень за рівнями ґрунтових вод за декілька років робляться висновки про ефективність дії осушувальної мережі та окремих каналів.

На балансі Житомирського облводресурсів налічується 2095 спостережні свердловини.

Спостереження на водомірних постах.

Спостереження за зміною рівнів води на водомірних постах ведуться щодня один раз на добу, зимою один раз у 5 днів, а під час паводків 2-3 рази на добу.

Ці спостереження ведуться в Житомирському облводресурсів на рейкових та пальових водомірних постах.

Рейкові водомірні пости складаються з однієї, або кількох надійно прикріплених рейок. Звичайно рейкові пости влаштовуються на стінках гідротехнічних споруд на каналах, водоприймачах, ставках та водосховищах.

Пальові водомірні пости обладнують на участках каналів з пологими відкосами та річках з пологими берегами. Пальовий пост має ряд паль, забитих у дно та берег перпендикулярно до середнього напрямку течії.

Заміри на постах заносять в журнал водомірних спостережень. По щодобовим спостереженням вираховується середнє стояння рівнів води за декаду, місяць, рік. По табличним даним будують графіки коливання рівнів води за рік та за декілька років.

Кожен водомірний пост має паспорт. Він є основним документом, у якому фіксуються усі відомості про пост: дата встановлення, строки спостережень, відмітки реперів, прилади та пристрої посту та всі зміни, які відбуваються в обладнанні.

На балансі Житомирського облводресурсів налічується 301 водомірних постів, у тому числі 223 на осушувальній мережі, 78 на річках, ставках та водосховищах. Рейкових постів налічується 266, пальових-19.

Облік води на осушувальних системах.

Облік води на системі проводять у руслі каналу, на існуючих гідротехнічних спорудах з попереднім їх таруванням, на спеціальних водомірних пристроях.

Облік води за допомогою фіксованого русла каналу.

Фіксоване русло обладнують у вигляді облицьованої ділянки каналу із збереженням розмірів профілю каналу. Споруджується з монолітного бетону, або залізобетонних плит. Фіксована частина каналу має довжину, що дорівнює від 5 до 10 глибинам, але не менше 5 м для малих та не більше 50 м для великих каналів . У створі встановлена рівнемірна рейка із заневільованим нулем, який збігається з дном русла. Витрати води вимірюються із застосуванням гідрометричної вертушки у трьох точках (0,20; 0,4 ; і 0,8 глибини ). Витрата води визначається на кожній швидкісній вертикалі, з аналітичною обробкою результатів за гідравлічними параметрами потоку з використанням загальної формули пропускної здатності-добутку площі перерізу потоку в створі на середню швидкість потоку у тому ж створі.

В управліннях водного господарства Житомирського облводресурсів для обліку води на меліорованих землях влаштовано 8 гідрометричних споруд - фіксоване русло.

Облік води за допомогою гідротехнічних споруд.

Протаровані гідротехнічні споруди - це споруди, які пристосовують до гідрометричного обліку. Споруду обов’язково тарують, тобто дослідним шляхом визначають коефіцієнт витрат для даної споруди.

Облік води існуючими протарованими гідротехнічними спорудами проводять за формулами гідравліки. Щоб визначити витрати по формулам гідравліки необхідно мати коефіцієнт витрат для даної споруди(визначений при таруванні) та за допомогою гідрометричних приладів виміряти напори і швидкості води. Для зручності складають таблиці витрат для кожної споруди.

Гідротехнічна споруда, призначена для обліку води, повинна бути технічно справною, мати правильні форми і плавний підхід води до отвору. Протікання води через споруду при проведенні замірів повинне бути завжди сталим. Точки для спостереження на споруді закріплюють до тарування. Вони повинні бути сталими і незмінними у висотному відношенні.

Для обліку води на осушуваних землях підвідомчими організаціями облводресурсів облаштовано 8 тарованих гідротехнічних споруд.

Гідрометричні засоби, які використовуються підвідомчими організаціями облводресурсів для вимірювання швидкостей та витрат води.

Для обчислення витрат води вимірюють швидкість течії. Для цього застосовують поплавки та вертушки. Поплавки сприймають швидкість води, що їх рухає. Бувають поверхневі і глибині поплавки, поплавки інтегратори. Для вимірювання швидкостей розбивають три створи на рівній відстані один від одного. Час проходження поплавка через верхній і нижній створи засікають секундоміром.

Більш точніший прилад для вимірювання швидкостей течії в окремих точках - гідрометрична вертушка. Найчастіше використовується гідрометрична вертушка Жестовського Ж-3 та вертушка ЛАГУ.

Кожна вертушка складається з таких основних частин: корпуса, осі, лопастей, лічильно-контрольного механізму і хвоста або руля. Швидкості вимірюють в окремих точках на вибраних швидкісних вертикалях. Для визначення середньої швидкості на вертикалі залежно від глибини водотоку, умов ведення робіт і характеру завдання застосовують одноточковий , дво - , три - і п'ятиточковий методи вимірювання. Найбільш точним є п'ятиточковий метод вимірювання, де швидкості вимірюються на поверхні, на 0,2 глибини, 0,6 глибини, 0,8 глибини і біля дна. Чим більша швидкість течії , тим скоріше обертається лопасний гвинт, тим більше він зробить обертів в одиницю часу. По числу обертів вертушки в одиницю часу визначають швидкість течії води. Число обертів лопасного гвинта рахується по сигналам , які виходять у результаті електричного контакту після визначення числа обертів лопасного гвинта. Число обертів лопасного гвинта визначено для кожного типу вертушок окремо.

Витрати води обчислюються підсумовуванням часткових витрат між сусідніми вертикалями. А часткові витрати визначаються, як добуток площі між двома сусідніми швидкісними вертикалями і середньої швидкості води у цій площадці. Площі між вертикалями визначають, як площі трикутників або трапеції.

На головну сторінку