Характеристика стану поверхневих вод басейну
Дніпра у межах Житомирської області
за ІI квартал 2017 року

Обласним управлінням водних ресурсів забезпечується моніторинг якості поверхневих вод на 7 водосховищах, які є джерелами питного водопостачання та 3-х об'єктах рибогосподарського призначення.

Крім цього проводились додаткові дослідження у кризових та надзвичайних ситуаціях річок Хомора та Случ.

Загалом за І півріччя 2017 року забезпечено виконання планових показників Програми державного моніторингу поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства України від 31.08.2015р. № 90 у повному обсязі та виконано 4527 аналізів, з яких:

1. За програмою державного моніторингу поверхневих вод:

- для визначення якості води за гідрохімічними показниками відібрано 40 проб і виконано 1120 аналізів;

- для визначення якості води за радіологічними показниками відібрано 12 проб.

2. Додаткові дослідження у кризових та надзвичайних ситуаціях:

- відібрано проб води та проведені гідрохімічні дослідження – 15 проб і виконано – 340 аналізів.

3. Дослідження за спецрахунком:

- відібрано 173 проби води та проведені гідрохімічні дослідження – 3067 аналізів.

Звіти та узагальнена інформація про гідрохімічний стан водних ресурсів області в установленому порядку надаються:

- Держводагентству України;

- Управлінню екології та природних ресурсів Житомирської ОДА;

- Органам виконавчої влади на місцях для прийняття відповідних рішень щодо покращення якісного стану поверхневих вод.

Характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод

Гідрохімічний стан води у питних водосховищах протягом ІІ кварталу 2017 року знаходився на задовільному рівні з незначними негативними змінними характеристиками.

У зв'язку із ростом температури повітря, а як наслідок і води, гідрохімічний стан води питних водосховищ області став поступово змінюватись з третьої декади травня. За результатами досліджень фіксується поступовий ріст органічного забруднення води та вмісту заліза, а в річці Ірша і Возня збільшення вмісту марганцю.

Вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні 8,72-13,92 мгО2/дм3.

За результатами досліджень відмічається наступна тенденція щодо зміни якісного стану води питних водосховищ у порівняльних значеннях:

- з відповідними періодами 2012-2016 років - підвищення вмісту сполук марганцю в р.Ірша (Малинське водосховище) та р.Возня;

- з відповідним кварталом 2016 року - підвищення в річках Ірша, Возня, Случ і Уж органічного забруднення, в річці Случ - вмісту марганцю.

Основні фактори які впливають на якісний стан води питних водозаборів це відсутність значних весняних паводків та зниження водності річок. Червень місяць цього року характеризується високими температурами повітря з незначними опадами, що завдали інтенсивності процесам, які впливають на якість води.

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області порівняно з ІІ кварталом 2016 року:

1. Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомира.

Вміст розчиненого у воді кисню зріс з 9,6 до 10,51 мгО2/дм3. Якість води р.Тетерів не змінилась, гідрохімічні показники на рівні минулорічних значень.

2. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малина.

Вміст розчиненого кисню не змінився і знаходиться на рівні 10,93 мгО2/дм3. Фіксується лише зростання органічного забруднення води ХСК з 26,9 до 30,8 мгО/дм3. Вміст марганцю знизився з 1,392 до 0,507 мг/дм3, заліза з 0,48 до 0,39 мг/дм3.

3. Вознянське водосховище на р.Возня, питний водозабір м. Малина.

Вміст розчиненого кисню не змінився і знаходиться на рівні 10,32 мгО2/дм3. Відмічається лише зростання органічного забруднення води ХСК з 28,7 до 32,2 мгО/дм3, зниження вмісту заліза з 0,89 до 0,561 мг/дм3 та марганцю з 0,177 до 0,14 мг/дм3.

4. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова.

Вміст розчиненого кисню знизився з 9,61 до 10,69 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 27,1 до 30,6 мгО/дм3 та зниження вмісту марганцю з 0,184 до 0,068 мг/дм3.

5. Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський.

Вміст розчиненого кисню знизився з 9,49 до 11,55 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 28,4 до 30,7 мгО/дм3, вмісту заліза з 0,36 до 0,41 мг/дм3 та марганцю з 0,114 до 0,148 мг/дм3.

6. Бердичівське водосховище на р.Гнилоп'ять, питний водозабір м.Бердичева.

Вміст розчиненого кисню зріс з 8,24 до 11,55 мгО2/дм3. Якість води р.Гнилоп'ять не зміналась, гідрохімічні показники на рівні минулорічних значень.

7. р.Уж, питний водозабір м.Коростень.

Вміст розчиненого кисню зріс з 8,16 до 9,04 мгО2/дм3. Відмічається лише зростання органічного забруднення води ХСК з 27,2 до 34,0 мгО/дм3.

Характеристика стану якості води водних об'єктів ІІ категорії рибогосподарського призначення та тенденції щодо його змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

1. р.Тетерів, 175 км, м.Радомишль.

Вміст розчиненого кисню зріс з 11,92 до 13,44 мгО2/дм3. Фіксується лише зростання органічного забруднення води ХСК з 33,7 до 35,1 мгО/дм3.

2. р.Уборть,122 км, с.Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю.

Вміст розчиненого кисню не змінився і знаходиться на рівні 8,72 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 34,6 до 38,0 мгО/дм3 та вмісту марганцю з 0,046 до 0,112 мг/дм3. Кольоровість води зросла з 80 до 85 см.

3. р.Роставиця, 71км, смт.Ружин.

Вміст розчиненого у воді кисню зріс з 10,96 до 13,44 мгО2/дм3. Якість води не погіршилась, відмічається лише підвищення вмісту марганцю з 0,065 до 0,096 мгО/дм3, решта показників мають нижчу межу зафіксованих значень.

Інформація про стан води питних водозаборів
Житомирської області за ІІ квартал 2016- 2017 років

Назва створу

Дата відбору

Темпе-ратура, оС

Фактичні величини основних показників якості води

Розчи-нений кисень, мгО2/ дм3

Кольо-ровість, 0ПКШ

Амоній-іон, мг/дм3

ХСК , мг/ дм3

Залізо заг., мг/дм3

Марга-нець, мг/дм3

Норматив:

СанПіН № 4630-88 втратили чинність

 

 

 

 

 

 

р.Случ, 203 км, питний в/з  м.Новоград -Волинський

середнє за

ІІ кв.2016

18

9,49

37

0,27

28,4

0,36

0,114

середнє за ІІ кв.2017

16

11,55

47

0,21

30,7

0,41

0,148

р.Тетерів, права притока р.Дніпро, 259 км, питний в/з м. Житомир

середнє за

ІІ кв.2016

18

9,6

33

0,30

29,6

0,31

0,087

середнє за ІІ кв.2017

15

10,51

40

0,32

30,2

0,34

0,093

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 93 км,Іршанське водосховище, питний в/з смт.Нова Борова

середнє за

ІІ кв.2016

16

9,81

30

0,23

27,1

0,31

0,184

середнє за ІІ кв.2017

15

10,69

30

0,3

30,6

0,29

0,068

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 31 км від гирла  питний в/з м. Малин

середнє за

ІІ кв.2016

16

10,88

32

0,18

26,9

0,48

1,392

середнє за ІІ кв.2017

15

10,93

38

0,32

30,8

0,39

0,507

р.Возня, права притока р.Ірша,8 км, питний в/з 

м. Малин

середнє за

ІІ кв.2016

17

10,32

33

0,24

28,7

0,89

0,177

середнє за ІІ кв.2017

15

10,37

35

0,30

32,20

0,561

0,14

р.Гнилоп'ять, права притока р.Тетерів,59 км,питний в/з м.Бердичів

 

17.05.2016

15

8,24

30

0,64

41,8

0,26

0,07

16.05.2017

17

13,92

35

0,22

39,2

0,209

0,07

р.Уж, права притока р.Прип'ять,172 км питний в/з м.Коростень

 

17.05.2016

16

8,16

45

0,31

27,2

1,05

0,116

15.05.2017

13

9,04

50

0,39

34,0

0,484

0,128

Рибогосподарські водойми

 

 

 

 

 

 

 

 

р. Роставиця, ліва притока р.Рось, 71 км, м.Ружин, 2 км нижче міста

18.05.2016

16

10,96

30

0,41

38,8

0,39

0,065

16.05.2017

17

13,44

35

0,18

35,1

0,264

0,096

р.Уборть, права притока р.Прип'ять, 120 км, с.Хочино,гребля, кордон з Білоруссю

17.05.2016

12

8,08

80

0,44

34,6

1,30

0,046

15.05.2017

14

8,72

85

0,41

38,0

1,10

0,112

р.Тетерів,175км, м.Радомишль,1 км нижче міста вплив ВУВКГ

12.05.2016

18

11,92

30

0,35

33,7

0,35

0,08

16.05.2017

17

13,44

35

0,18

35,1

0,264

0,096

Характеристика стану поверхневих вод у кризових та надзвичайних ситуаціях

У зв'язку із забрудненням річок Хомора та Случ на території Баранівського району обласне управління водних ресурсів здійснює контроль за їх якісним станом від кордону Хмельницької області до питного водозабору м.Новоград-Волинський Житомирської області.

Результатами проведених аналізів підтверджують, що дійсно р. Хомора періодично забруднюється стоками зі сторони Хмельницької області. Так вміст розчиненого у воді кисню 07.06.2017 року на кордоні Хмельницької та Житомирської областей порівняно з 12.05.2017 р. знизився з 3,04 до 2,8 мгО2/дм3, що свідчить про порушення кисневого режиму водного об'єкта. Запах води змінився від «річкового» до «хімічного» з інтенсивністю 3 бали, фіксується органічне забруднення (ХСК - 38,74-43,04 мгО2/дм3), підвищений вміст марганцю (0,111-0,116 мг/дм3) та заліза (0,593-0,609 мг/дм3).

У період з 20 по 26 червня поточного року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області із залученням представників місцевого самоврядування, водогосподарських організацій проведено обстеження р. Хомора та Случ на території Баранівського, Романівського та Новоград-Волинського районів Житомирської області. Обстеження проводилось по 7 суб'єктах господарювання які ймовірно можуть впливати на якісний стан вищевказаних річок. За результатами проведених обстежень встановлено , що очисні споруди ТОВ «Миропільський папір» знеструмлені , підприємство не працює і стоки транзитом від населення смт. Миропіль потрапляють в р.Случ, решта водокористувачів досягають нормативної очистки стоків, або не здійснюють скид зворотних вод у поверхневі водойми.

Характеристика радіологічного стану поверхневих вод

Радіологічний стан поверхневих вод Житомирської області протягом І півріччя поточного року, як і в останні роки, не зазнав суттєвих змін і характеризується як стабільний. Величини вмісту у воді радіонуклідів були значно нижчими від встановлених нормативів.

Вміст радіонукліду стронцій-90 становив від 0,001 до 0,003 Бк/дм3 при допустимій нормі 2 Бк/дм3, що нижче в 667-2000 раз, а вміст цезію – 137 знаходиться нижче межі шкали вимірювань.

На попередню