Характеристика стану поверхневих вод басейну
Дніпра у межах Житомирської області
за ІІІ квартал 2017 року

Обласним управлінням водних ресурсів забезпечується моніторинг якості поверхневих вод на 7 водосховищах, які є джерелами питного водопостачання та 3-х об'єктах рибогосподарського призначення. Крім цього проводились додаткові дослідження у надзвичайних ситуаціях річок Хомора та Случ.

Загалом за 9 місяців 2017 року забезпечено виконання планових показників Програми державного моніторингу поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства України від 31.08.2015 р. № 90 у повному обсязі та виконано 7371 аналізів, з яких:

1. За програмою державного моніторингу поверхневих вод:

- для визначення якості води за гідрохімічними показниками відібрано 60 проб і виконано 1680 аналізів;

- для визначення якості води за радіологічними показниками відібрано 19 проб;

2. Додаткові дослідження у надзвичайних ситуаціях:

- відібрано проб води та проведені гідрохімічні дослідження – 30 проб і виконано – 685 аналізів.

3. Дослідження за спецрахунком:

- проведені гідрохімічні дослідження 309 проб, виконано 5006 аналізів.

Звіти та узагальнена інформація про гідрохімічний стан водних ресурсів області в установленому порядку надаються:

- Держводагентству України;

- Управлінню екології та природних ресурсів Житомирської ОДА;

- Органам виконавчої влади на місцях для прийняття відповідних рішень щодо покращення якісного стану поверхневих вод.

Характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод

Гідрохімічний стан води у питних водосховищах протягом ІІІ кварталу 2017 року знаходився на задовільному рівні і на середину вересня фіксувалось зниження вмісту марганцю по усіх контрольованих створах та заліза загального в річці Случ та Возня. Показники ХСК (хімічне споживання кисню) і БСК5 (біохімічне споживання кисню), які характеризують вміст у воді органічних речовин, знизились по усіх створах, крім річки Тетерів та Возня.

Вміст розчиненого у воді кисню у поверхневих водах області порівняно з ІІ кварталом 2017 року зріс до 7,04-9,43 мгО2/дм3.

Основні фактори які вплинули на якісний стан поверхневої води у ІІІ кварталі 2017 року це відсутність значних опадів, зниження водності річок та зниження інтенсивності процесів «цвітіння» води в першій половині вересня.

За результатами досліджень відмічається наступна тенденція щодо зміни якісного стану води питних водосховищ у порівняльних значеннях:

- з відповідними періодами 2012-2016 років - незначні зміни концентрацій за показником ХСК у річках: Тетерів з 35,7 до 40,3 мгО/дм3 та Возня з 41,96 до 45,7 мгО/дм3.

- з відповідним кварталом 2016 року- ріст марганцю по усіх питних водозаборах, крім р.Ірша.

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області порівняно з ІІІ кварталом 2016 року:

1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомира.

Вміст розчиненого у воді кисню знизився з 10,28 до 8,59 мгО2/дм3. Якісний стан не погіршився, фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 42,9 до 34,74 мгО/дм3, фосфатів з 0,072 до 0,028 мг/дм3.

2. Малинське водосховище на р. Ірша,питний водозабір м. Малина.

Вміст розчиненого кисню зріс з 8,96 до 9,43 мгО2/дм3. Якість води не погіршилась, фіксується зниження вмісту марганцю з 0,669 до 0,099 мг/дм3, решта показників суттєвих змін не зазнають.

3. Вознянське водосховище на р. Возня, питний водозабір м. Малина.

Вміст розчиненого кисню знизився з 9,17 до 8,85 мгО2/дм3. Відмічається зниження органічного забруднення води ХСК з 54,3 до 32,4 мгО/дм3 та ріст вмісту заліза з 0,44 до 0,721 мг/дм3, марганцю з 0,114 до 0,136 мг/дм3, кольоровість води зросла від 32 до 45 градусів.

4. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова

Вміст розчиненого кисню на рівні минулорічних значень і становить 9,04 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 28,3 до 32,6 мгО/дм3, азоту амонійного з 0,18 до 0,33 мг/дм3 та зниження вмісту марганцю з 0,083 до 0,072 мг/дм3.

5. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

Вміст розчиненого кисню зріс з 7,09 до 8,24 мгО2/дм3. Відмічається лише зростання вмісту марганцю з 0,044 до 0,099 мг/дм3, решта показників стабільні.

6. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп'ять, питний водозабір м. Бердичева.

Вміст розчиненого кисню зріс з 6,4 до 8,16 мгО2/дм3. Фіксується зростання органічного забруднення води ХСК з 51,74 до 59,9 мгО/дм3, фосфатів з 0,03 до 0,517 мг/дм3 та марганцю з 0,046 до 0,060 мг/дм3.

7. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

Вміст розчиненого кисню суттєво не змінився і становить 7,68 мгО2/дм3. Відмічається зростання вмісту марганцю з 0,088 до 0,192 мг/дм3 та зниження органічного забруднення ХСК з 31,1 до 25,3 мгО/дм3, решта показників на рівні минулорічних значень.

Характеристика стану якості води водних об'єктів ІІ категорії рибогосподарського призначення та тенденції щодо його змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

1. р. Роставиця, 71км, смт. Ружин. Вміст розчиненого у воді кисню зріс з 5,84 до 7,32 мгО2/дм3. Якість води не погіршилась, відмічається лише підвищення вмісту марганцю з 0,104 до 0,208 мгО/дм3, решта показників мають нижчу межу зафіксованих минулорічних значень.

2. р. Уборть, 122 км, с. Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю. Вміст розчиненого кисню знизився з 8,0 до 7,04 мгО2/дм3. Відмічається зниження вмісту марганцю з 0,228 до 0,147 мг/дм3 та ріст заліза загального з 0,734 до 1,37 мг/дм3, крім цього значно підвищилась кольоровість води з 65 до 123 см.

3. р. Тетерів, 175 км, м. Радомишль. Вміст розчиненого кисню зріс з 8,08 до 8,64 мгО2/дм3. Якість води не погіршилась. Фіксується зниження органічного забруднення води ХСК з 65,1 до 44,0 мгО/дм3, кольоровість води знизилась з 55 до 35 градусів, а прозорість підвищилась з 10 до 21 см, решта гідрохімічних показників на рівні минулорічних значень.

Інформація про стан води питних водозаборів Житомирської області
за ІІІ квартал 2016-2017 років

Назва створу

Дата відбору

Темпе-ратура, оС

Фактичні величини основних показників якості води

Розчи-нений кисень, мгО2/
дм3

Кольо-

ровість,

0 ПКШ

Амоній-іон, мг/дм3

ХСК , мг/ дм3

Залізо

заг., мг/дм3

Марга-

нець, мг/дм3

Норматив:

СанПіН № 4630-88

втратили чинність

 

 

 

 

 

 

р.Случ, 203 км, питний в/з  м.Новоград -Волинський

середнє за

ІІІ кв.2016

20

7,09

35

0,18

28,8

0,26

0,044

середнє за ІІІ кв.2017

21

8,24

33

0,24

27,3

0,25

0,099

р.Тетерів, права притока р.Дніпро, 259 км, питний в/з м. Житомир

середнє за

ІІІ кв.2016

20

10,28

43

0,17

42,9

0,25

0,048

середнє за ІІІ кв.2017

21

8,59

33

0,22

34,74

0,21

0,057

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 93 км,Іршанське водосховище, питний в/з смт. Нова Борова

середнє за

ІІІ кв.2016

22

8,96

32

0,18

28,3

0,25

0,083

середнє за ІІІ кв.2017

22

9,04

33

0,33

32,6

0,24

0,072

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 31 км від гирла  питний в/з м. Малин

середнє за

ІІІ кв.2016

22

8,96

37

0,18

31,97

0,283

0,669

середнє за ІІІ кв.2017

21

9,43

35

0,21

32,90

0,27

0,099

р.Возня, права притока р.Ірша,8 км, питний в/з 

м. Малин

середнє за

ІІІ кв.2016

19

9,17

32

0,21

54,3

0,44

0,114

середнє за ІІІ кв.2017

21

8,85

45

0,27

32,4

0,721

0,136

р.Гнилоп'ять, права притока р.Тетерів,59 км,питний в/з м.Бердичів

 

18.08.2016

19

6,4

65

0,13

51,74

0,21

0,046

15.08.2017

23

8,16

60

0,25

59,90

0,18

0,06

р.Уж, права притока р.Прип'ять,172 км питний в/з м.Коростень

 

11.08.2016

21

7,84

35

0,27

31,1

0,324

0,088

10.08.2017

23

7,68

40

0,15

25,3

0,33

0,192

Рибогосподарські водойми

 

 

 

 

 

 

 

 

р. Роставиця, ліва притока р.Рось, 71 км, м.Ружин, 2 км нижче міста

18.08.2016

20

5,84

60

0,21

64,7

0,275

0,104

15.08.2017

24

7,32

50

0,27

56,2

0,22

0,208

р.Уборть, права притока р.Прип'ять, 120 км, с.Хочино,гребля, кордон з Білоруссю

11.08.2016

21

8,00

65

0,29

35,0

0,734

0,228

10.08.2017

25

7,04

123

0,42

35,0

1,37

0,147

р.Тетерів,175км,

м. Радомишль,1 км нижче міста вплив ВУВКГ

17.08.2016

20

8,08

55

0,15

65,1

0,238

0,120

09.08.2017

24

8,64

35

0,42

44,0

0,24

0,104

Характеристика стану поверхневих вод у кризових та надзвичайних ситуаціях

У зв'язку із забрудненням річок Хомора та Случ на території Баранівського району обласне управління водних ресурсів здійснює контроль за їх якісним станом від кордону Хмельницької області до питного водозабору м.Новоград-Волинський Житомирської області.

Станом на 14.09.2017 року, за результатами останніх досліджень, суттєвого покращення ситуації на річці Хомора не визначається. На кордоні Хмельницької та Житомирської областей фіксується порушення кисневого режиму, який при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3 становить 3,36 мгО2/дм3. Запах води від «річкового» інтенсивністю 2 бали змінився до «затхлого» інтенсивністю 3 бали, фіксується ріст марганцю, заліза та нітритів. Кольоровість води залишається підвищеною і становить 55 градусів при фонових значеннях 30-35 градусів.

Показник ХСК, який характеризує вміст у воді органічних речовин, залишаються сталим і перевищує гранично-допустиму концентрацію в 2,6-3,0 раза.

Характеристика радіологічного стану поверхневих вод

Радіологічний стан поверхневих вод Житомирської області протягом поточного року, як і в останні роки, не зазнав суттєвих змін і характеризується як стабільний. Величини вмісту у воді радіонуклідів були значно нижчими від встановлених нормативів.

Вміст радіонукліду стронцію-90 становив від 0,0004 до 0,001 Бк /дм3 при допустимій нормі 2 Бк/дм3, а цезію-137- <0,1 Бк/дм3, що знаходиться нижче діапазону вимірювання. Дані моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у поверхневої воді відповідає нормативам радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

Щодо спільного використання та охорони транскордонних вод

На виконання плану роботи Робочої групи з охорони та контролю якості вод, яка діє у рамках виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод та згідно з планом-графіком проведення спільних відборів проб та міжлабораторних порівняльних аналізів на транскордонних ділянках водних об'єктів Республіки Білорусь та України на 2017 рік 25 липня 2017 року проведено спільний відбір проб за вмістом радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 на р. Словечна (басейн р. Прип'ять) на території Республіки Білорусь, пункт спостережень 0,5 км вище населеного пункту Скородне.

За результатами вимірювань фактична концентрація за вмістом цезію -137 становить <0,1 Бк/дм3, а стронцію -90 - 0,004 Бк/дм3 при нормі 2,0 Бк/дм3.

На попередню