Характеристика стану поверхневих вод басейну
Дніпра у межах Житомирської області
за ІV квартал 2016 року

Спостереження за зміною якості води за гідрохімічними показниками обласним управлінням водних ресурсів проводяться на 7 водних об'єктах, що використовуються як джерела питного водопостачання і 3-х водних об'єктах рибогосподарського призначення. Крім цього, з метою здійснення контролю за якісним станом поверхневих вод річок Хомора та Случ від кордону Хмельницької області до м.Новоград-Волинський облводресурсів проведено додатковий моніторинг.

Всього у ІV кварталі 2016 року відібрано 20 проб та виконано 560 вимірювань показників гідрохімічного складу поверхневих вод згідно Програми моніторингу поверхневих вод та проведено додатковий моніторинг на 5-ти створах, всього відібрано 10 проб та виконано 330 вимірювань показників гідрохімічного складу поверхневих вод річок Хомора та Случ.

За результатами проведених досліджень гідрохімічний стан поверхневих питних водозаборів у ІV кварталі 2016 року мав незначні сезонні зміни та сезонні коливання якісних показників в сторону покращення. На якість поверхневої води впливали такі фактори: низький температурний режим повітря протягом кварталу, зниження температури води, кількість та інтенсивність опадів в кінці І-ої на початку ІІ-ої декади листопада.

Протягом звітного кварталу у воді питних водосховищ фіксувалось поступове зниження кольоровості води, зниження органічного її забруднення, зниження вмісту заліза, амонію та марганцю.

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ за ІV квартал 2016 року та тенденції щодо їх змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомира. За результатами аналізів якість води у питному водозаборі погіршилась, підвищилось органічне забруднення, про що свідчить показник ХСК (хімічне споживання кисню) який зріс з 33,4 до 43,5 мгО/дм3 (ГДК 15,0 мгО/дм3) та БСК5 (біохімічне споживання кисню) підвищився з 3,19 до 4,05 мгО2/дм3 (ГДК 2,26 мгО2/дм3). Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні від 12,00 до 13,0 мг/дм3 при нормі не нижче 4,0 мг/дм3.

2. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малина. Якісний стан води характеризується як стабільний, за середнім значенням показник ХСК (хімічне споживання кисню) знаходиться на рівні минулого року і становить 30,3 мг/дм3 (ГДК 15,0 мгО/дм3), показник БСК5 (біохімічне споживання кисню) дещо зріс з 2,96 до 3,07 мг/дм3 (ГДК 2,26 мгО/дм3), залізо загальне знизилось з 0,36 до 0,24 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3), а марганець з 0,369 до 0,324 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3). Вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні від 10,88 до 12,8 мг/дм3.

3. Вознянське водосховище на р. Возня, питний водозабір м. Малина. Фіксується ріст органічного забруднення, про що характеризує показник ХСК (хімічне споживання кисню), який зріс з 32,3 до 36,0 мгО/дм3 при гранично-допустимій концентрації 15,0 мгО/дм3 та БСК5 (біохімічне споживання кисню) з 3,10 до 4,17 мгО2/дм3 при нормі 2,26 мгО2/дм3, разом з тим вміст заліза знизився з 0,71 до 0,41 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3), марганцю з 0,249 до 0,064 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3). Вміст розчиненого кисню становив 8,32-12,24 мг/дм3.

4. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Іршанськ. Якісний стан Іршанського водосховища дещо погіршився, показник ХСК зріс з 31,0 до 35,5 мгО/дм3 (ГДК15,0 мгО/дм3), БСК5 з 3,07 до 3,49 мгО2/дм3 (ГДК 2,26 мгО2/дм3), решта гідрохімічних показників знаходиться у межах нормативно-граничних значень. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні від 9,12 до 13,52 мг/дм3.

5. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Нов.-Волинський. Якісний стан р.Случ покращився, показник ХСК знизився з 32,0 до 27,5 мгО/дм3 (ГДК15,0 мгО/дм3), БСК5 3,14 до 2,7 мгО2/дм3 (ГДК 2,26 мгО2/дм3), решта гідрохімічних показників знаходиться у межах норми. Вміст розчиненого кисню становив 8,0-13,68 мг/дм3.

6. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп'ять, питний водозабір м. Бердичева. Якісний стан води питного водосховища погіршився. Фіксується ріст показника ХСК з 30,3 до 43,1 мгО/дм3 (ГДК 15,0 мгО/дм3) і БСК5 з 3,08 до 4,08 (ГДК 0,1 мгО2/дм3), збільшився вміст марганцю з 0,077 до 0,133 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3), решта гідрохімічних показників знаходиться у межах нормативно-граничних значень. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні від 6,4 до 13,76 мг/дм3.

7. р. Уж, питний водозабір м. Коростень. Якісний стан води питного водозабору м. Коростень характеризується як стабільний, показник ХСК знаходиться на рівні минулого року і становить 27,9 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), БСК5 2,74 (ГДК 2,26 мг/дм3), фіксується ріст заліза з 0,46 до 0,624 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3) та марганцю з 0,083 до 0,138 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3). Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 10,32 мг/дм3.

Характеристика стану якості води водних об'єктів ІІ категорії рибогосподарського призначення та тенденції щодо його змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

р.Тетерів, 175 км, м. Радомишль. Вміст розчиненого кисню становив 13,1 мг/дм3. Якісний стан р.Тетерів характеризується як стабільний. Фіксувалось зниження показника ХСК з 37,0 до 35,0 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), заліза з 0,43 до 0,22 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3), марганцю з 0,063 до 0,029 мг/дм3 (ГДК 0,01 мг/дм3), фосфатів з 0,22 до 0,04 мг/дм3 (ГДК 0,17 мг/дм3) та амонію з 0,92 до 0,42 мг/дм3 (ГДК 0,5 мг/дм3).

р. Уборть, 122 км, с. Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 12,08 мг/дм3. Якісний стан р.Уборть характеризується як стабільний. Гідрохімічні показники, які характеризують органічне забруднення знаходяться на рівні минулорічних значень, а саме ХСК 35,9 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), БСК5 -3,08 мг/дм3 (ГДК 2,26 мг/дм3). Фіксується зниження заліза з 1,09 до 0,73 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3), амонію з 0,54 до 0,21 мг/дм3 (ГДК 0,5 мг/дм3) та ріст марганцю з 0,092 до 0,22 мг/дм3 (ГДК 0,01 мг/дм3).

р. Роставиця, 71км, смт.Ружин. Вміст розчиненого кисню становив 13,68 мг/дм3. Фіксується коливання показників як в одну так і іншу сторони, показник ХСК зріс з 35,3 до 51,4 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), БСК5 з 3,36 до 5,04 (ГДК 2,26 мг/дм3), марганець з 0,045 до 0,07 мг/дм3 (ГДК 0,01 мг/дм3), а вміст азоту амонійного знизився з 0,49 до 0,13 мг/дм3 (ГДК 0,5 мг/дм3).

Крім цього, з метою подальшого контролю за якістю води річок Случ і Хомора 09.11.2016 року додатково відібрано та досліджено проби води від кордону Хмельницької і Житомирської областей до м. Новоград-Волинський.

За результатами додаткових досліджень поверхневої води в річці Хомора якість води порівняно з 19.04.2016 покращилась. Вміст розчиненого у воді кисню стабілізувався і станом на 09.11.2016 становив 7,28-10,40 мг/дм3, коли 19.04.2016 року був на рівні 0,16-1,04 мг/дм3 при нормі не нижче 4,0 мг/дм3.

Водогосподарська обстановка покращилась, гідрохімічні показники знизились, але і надалі фіксується органічне забруднення річки Хомора, про що свідчать показники ХСК (хімічне споживання кисню) 41,54 мгО/дм3 (ГДК15,0 мгО/дм3), БСК5 (біохімічне споживання кисню) – 4,48 - 4,88 мгО2/дм3 (ГДК 2,26 мгО2/дм3) та підвищений вміст марганцю 0,116-0,174 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3) і заліза 0,5-0,575 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3).

За результатами додаткових спостережень проведених у період з 19.04.2016 по 09.11.2016 якість води в р.Случ у створі питного водозабору м. Новоград-Волинський не погіршилась, гідрохімічні показники знаходяться у межах середньорічних значень.

На попередню