Узагальнена інформація про стан поверхневих вод басейну Дніпра Житомирської області

за ІV квартал 2017 року

Обласним управлінням водних ресурсів забезпечується моніторинг якості поверхневих вод на 7 водосховищах, які є джерелами питного водопостачання та 3-х об'єктах рибогосподарського призначення. Крім цього проводились додаткові дослідження у надзвичайних ситуаціях річок Хомора та Случ.

Загалом за 2017 рік забезпечено виконання планових показників Програми державного моніторингу поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства України від 31.08.2015 р. № 90 у повному обсязі та виконано 10312 аналізів, з яких:

1. За програмою державного моніторингу поверхневих вод:

- для визначення якості води за гідрохімічними показниками відібрано 80 проб і виконано 2240 аналізів;

- для визначення якості води за радіологічними показниками відібрано 25 проб;

2. Додаткові дослідження у надзвичайних ситуаціях:

- відібрано проб води та проведені гідрохімічні дослідження – 45 проб і виконано – 1030 аналізів.

3. Дослідження за спецрахунком:

- проведені гідрохімічні дослідження 456 проб, виконано 7042 аналізи.

Звіти та узагальнена інформація про гідрохімічний стан водних ресурсів області в установленому порядку надаються:

- Держводагентству України;

- Управлінню екології та природних ресурсів Житомирської ОДА;

- Органам виконавчої влади на місцях для прийняття відповідних рішень щодо покращення якісного стану поверхневих вод.

Характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод

Гідрохімічний стан води у питних водосховищах протягом ІУ кварталу 2017 року знаходився на задовільному рівні з позитивними змінами якісних показників. Фактори які впливали на якість поверхневої води, це зниження температури води, кількість та інтенсивність опадів. За результатами проведених досліджень фіксувалось поступове зниження вмісту марганцю, органічного забруднення та визначався підвищений вміст азотних та фосфатних сполук, що є характерним для цього періоду року.

Вміст розчиненого у воді кисню у поверхневих водах області порівняно з ІІІ кварталом 2017 року зріс з 7,04-9,43 до 9,73-12,8 мгО2/дм3.

За результатами досліджень відмічається наступна тенденція щодо зміни якісного стану води питних водосховищ у порівняльних значеннях:

- з відповідними періодами 2012-2016 років – ріст марганцю по усіх питних водозаборах, крім р.Ірша (Малинське водосховище).

- з відповідним кварталом 2016 року- ріст марганцю по усіх контрольованих створах , крім р.Ірша (Малинське водосховище) та р. Уборть

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області порівняно з ІV кварталом 2016 року:

1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

Якісний стан дещо погіршився, відмічається ріст марганцю з 0,043 до 0,116 мг/дм3, заліза з 0,29 до 0,36 мг/дм3 та збільшення органічного забруднення ХСК з 27,5 до 31,0 мгО/дм3.

2. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомира.

Фіксується коливання якісних показників як в одну так і іншу сторони, визначається зниження органічного забруднення ХСК з 43,5 до 33,2 мгО/дм3 та ріст марганцю з 0,062 до 0,109 мг/дм3 і заліза з 0,5 до 0,40 мг/дм3.

3. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова

Відмічається зниження органічного забруднення води ХСК з 35,5 3 до 30,7 мгО/дм3 та збільшення вмісту марганцю з 0,029 до 0,096 мг/дм3.

4. Малинське водосховище на р. Ірша,питний водозабір м. Малина.

Якість води не погіршилась, фіксується зниження вмісту марганцю з 0,324 до 0,203 мг/дм3, органічного забруднення ХСК з 30,33 до 26,9 мгО/дм3 та та ріст вмісту заліза з 0,24 до 0,3 мг/дм3.

5. Вознянське водосховище на р. Возня, питний водозабір м. Малина.

Визначається коливання якісних показників як в одну так і іншу сторони, фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 36,0 до 30,9 мгО/дм3 та ріст марганцю з 0,064 до 0,193 мг/дм3 і азоту амонійного з 0,21 до 0,56 мг/дм3.

6. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп'ять, питний водозабір м. Бердичева.

Якісний стан не погіршився, фіксується лише ріст марганцю з 0,064 до 0,12 мг/дм3, решта показників стабільні.

7. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

Якісний стан суттєвих змін не зазнає, відмічається лише ріст марганцю з 0,064 до 0,144 мг/дм3 та заліза з 0,3 до 0,506 мг/дм3.

Характеристика стану якості води водних об'єктів ІІ категорії рибогосподарського призначення та тенденції щодо його змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

1. р. Роставиця, 71км, смт. Ружин. Відмічається зниження органічного забруднення води ХСК з 51,4 до 34,05 мгО/дм3 та ріст вмісту марганцю з 0,07 до 0,163 мг/дм3 і азоту амонійного з 0,13 до 0,37 мг/дм3.

2. р. Уборть, 122 км, с. Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю. Відмічається зниження вмісту марганцю з 0,22 до 0,192мг/дм3 та ріст заліза загального з 0,73 до 1,824 мг/дм3, крім цього значно підвищилась кольоровість води з 35 до 120 градусів.

3. р. Тетерів, 175 км, м. Радомишль. Якісний стан не погіршився, фіксується лише ріст марганцю з 0,029 до 0,096 мг/дм3.

Інформація про стан води питних водозаборів Житомирської області
за ІV квартал 2016-2017 років

Назва створу

Дата відбору

Темпе-ратура, оС

Фактичні величини основних показників якості води

Розчи-нений кисень, мгО2/
дм3

Кольо-

ровість,

0 ПКШ

Амоній-іон, мг/дм3

ХСК , мг/ дм3

Залізо

заг., мг/дм3

Марга-

нець, мг/дм3

Норматив:

СанПіН № 4630-88

втратили чинність

 

 

 

 

 

 

р.Случ, 203 км, питний в/з  м.Новоград -Волинський

середнє за

ІV кв.2016

6

11,62

47

0,17

27,5

0,29

0,043

середнє за ІV кв.2017

6

12,16

47

0,26

31,0

0,36

0,116

р.Тетерів, права притока р.Дніпро, 259 км, питний в/з м. Житомир

середнє за

ІV кв.2016

6

12,41

35

0,36

43,5

0,25

0,062

середнє за ІV кв.2017

6

12,03

45

0,30

33,2

0,40

0,109

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 93 км,Іршанське водосховище, питний в/з смт. Нова Борова

середнє за

ІV кв.2016

4

11,07

32

0,29

35,5

0,23

0,029

середнє за ІV кв.2017

5

11,17

32

0,24

30,7

0,31

0,096

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, 31 км від гирла  питний в/з м. Малин

середнє за

ІV кв.2016

4

11,89

35

0,34

30,3

0,24

0,324

середнє за ІV кв.2017

6

11,95

32

0,26

26,9

0,30

0,203

р.Возня, права притока р.Ірша,8 км, питний в/з 

м. Малин

середнє за

ІV кв.2016

4

10,19

32

0,21

36,0

0,41

0,064

середнє за ІV кв.2017

5

9,73

33

0,56

30,9

0,48

0,193

р.Гнилоп'ять, права притока р.Тетерів,59 км,питний в/з м.Бердичів

 

17.11.2016

0

13,76

45

0,59

45,70

0,280

0,064

16.11.2017

4

11,04

35

0,67

40,43

0,286

0,120

р.Уж, права притока р.Прип'ять,172 км питний в/з м.Коростень

 

10.11.2016

3

10,32

30

0,15

25,50

0,30

0,064

14.11.2017

4

11,20

30

0,22

25,42

0,506

0,144

Рибогосподарські водойми

 

 

 

 

 

 

 

 

р. Роставиця, ліва притока р.Рось, 71 км, м.Ружин, 2 км нижче міста

17.11.2016

0

13,68

35

0,13

51,4

0,33

0,07

16.11.2017

4

10,72

35

0,37

34,05

0,33

0,163

р.Уборть, права притока р.Прип'ять, 120 км, с.Хочино,гребля, кордон з Білоруссю

10.11.2016

3

12,08

35

0,21

35,9

0,730

0,220

14.11.2017

4

10,64

120

0,31

30,87

1,824

0,192

р.Тетерів,175км,

м. Радомишль,1 км нижче міста вплив ВУВКГ

08.11.2016

4

13,10

30

0,42

35,0

0,22

0,029

08.11.2017

7

12,8

30

0,53

33,74

0,248

0,096

Характеристика стану поверхневих вод у кризових та надзвичайних ситуаціях

У зв'язку із забрудненням річок Хомора та Случ на території Баранівського району обласне управління водних ресурсів здійснює контроль за їх якісним станом від кордону Хмельницької області до питного водозабору м.Новоград-Волинський Житомирської області.

За результатами останніх досліджень (07.12.2017) суттєвого покращення ситуації на річці Хомора не визначається. У зв'язку із зниженням температури фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 50,6-62,74 до 43,97-45,80 мгО2/дм3, марганцю з 0,253-0,384 до 0,192-0,252 мг/дм3. Кольоровість води у р.Хомора залишається підвищеною і становить 60 градусів при фонових значеннях 30-35 градусів. На якість поверхневої води вплинула інтенсивність опадів, вміст заліза загального в р. Хомора зріс з 0,396 до 0,462 мг/дм3,азоту амонійного з 0,15-0,21 до 0,32-0,38 мг/дм3,нітратів з 0,68-0,77 до 1,0-1,10 мг/дм3.

Вміст розчиненого кисню в р. Хомора стабілізувався і знаходиться у межах норми, становить 7,68-9,60 мгО2/дм3.

Характеристика радіологічного стану поверхневих вод

Радіологічний стан поверхневих вод Житомирської області протягом поточного року, як і в останні роки, не зазнав суттєвих змін і характеризується як стабільний. Величини вмісту у воді радіонуклідів були значно нижчими від встановлених нормативів.

Вміст радіонукліду стронцію-90 становив від 0,0004 до 0,001 Бк /дм3 при допустимій нормі 2 Бк/дм3, а цезію-137- <0,1 Бк/дм3, що знаходиться нижче діапазону вимірювання. Дані моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у поверхневої воді відповідає нормативам радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

На попередню